back

20 березня – 370 років від дня народження І.С.Мазепи

20 березня 2009

20 березня – 370 років від дня народження Мазепи Івана Степановича (1639 – 1709), гетьмана України, мецената»

У загальноосвітніх закладах району сьогодні відбудуться заходи, присвячені 370-річчю від дня народження гетьмана України, мецената Івана Мазепи. Зокрема, в Городнянській районній гімназії заплановано проведення засідання “круглого” столу” за участю учнів та педагогічного колективу на тему “Хто такий І.Мазепа?”

У клубних закладах району оформлені тематичні виставки літератури, приурочені річниці з дня народження гетьмана України І.Мазепи.

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700 – 1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави. «Вітчизна мила Україна, край тогобічний», – саме так неодноразово говорив гетьман Іван Мазепа про Україну. Він дуже любив свій край і дбав про його розквіт.

Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури.

Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю – «мазепинського барокко».

Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд.

Гетьман надавав величезну матеріальну допомогу УПЦ, насамперед Київській митрополії та провідним українським (в першу чергу київським) монастирям, в першу чергу Києво-Печерській лаврі, котра за гетьманату Мазепи переживає свій «срібний вік»/

Чимало коштів гетьман виділяв УПЦ на гуманітарну допомогу, на розвиток церковної освіти.

І.Мазепа всіляко сприяв розвитку виробництва та торгівлі, завдяки чому вже в 90-х роках XVII ст. були створені умови для внутрішнього інвестування в неприбуткові галузі, зокрема освіту та культуру.

І.Мазепа, якого називали «з ніг до голови козаком», мрів про ідею створення самостійної держави. Виступ мазепинців показав Московії, що Україна – це – край, в якому поважають волю, традиції, беруться за зброю, якщо ігноруються, нищаться права людності.

І.Мазепа є гідним вшанування через своє прагнення служити Україні та її інтересам, використовуючи для цього всю свою владу, можливості, а також зовнішні обставини. Всіляки намагання продовжувати називати гетьмана І.Мазепу «зрадником» та «віровідступником» є злочином проти сучасного українського суспільства та його підростаючого покоління. Оскільки Україна має право на власних героїв, на власну історію і власні інтереси, навіть якщо це дуже дратує сусідні держави та їхні церковні організації.