10 березня 2011
Перш за все хочу привітати всю країну з великим, визначним для України святом – днем народження Тараса Григоровича Шевченка.
Сьогодні у Каневі, на Тарасовій горі ми традиційно складемо шану генію української землі, символічно звіримо своє сьогоднішнє життя і роботу з моральним й інтелектуальним авторитетом Шевченка, з його Заповітом. Відзначимо видатних діячів культури і мистецтва, яким присуджено Державну Шевченківську премію.
Україна гостро потребує свіжих ідей, нестандартних рішень, сучасних мотивацій для суспільного розвитку. Власне, йдеться про формування гордості країни, сили народу.
Тому вручення шевченківських премій творчій, інтелектуальній еліті нації – це визнання багатогранного потенціалу нашої країни, розкрити який повністю – одне з головних завдань Уряду.
Саме на виконання цього завдання ми зменшуємо фіскальне навантаження на економіку, і таким чином залишаємо більше коштів для розвитку приватної ініціативи, саме для цього «розрубаємо регуляторні вузли», які обмежували економічну свободу, і для цього кожну копійку з бюджету, після виконання соціальних зобов’язань, будемо спрямовувати на інноваційний розвиток, де є попит на творчість, інтелект, талант.
Суспільство очікує від інтелектуальної еліти зрозумілих відповідей на те, як перебудувати економіку, щоб вона забезпечила достойний рівень життя нашим громадянам. Як модернізувати Україну, щоб вона стала прикладом успіху, а не доріканням за втрачені можливості. Як розв’язати складні світоглядні проблеми, історичні протиріччя, як зробити різноманітність національно-культурних складових нашого суспільства силою України. Переконаний, що українські науковці, письменники, митці такі відповіді знайдуть.
Отже, ми щиро вітаємо досягнення наших митців, вітаємо лауреатів Державної премії, бажаємо їм нових творчих злетів і усвідомлення власної відповідальності перед суспільством.
Шановні колеги!
Сьогодні у нас є всі можливості для планомірної роботи за всіма напрямками соціально-економічного розвитку. Всі видатки стабільно забезпечені фінансовими ресурсами відповідно до Державного бюджету.
Державний комітет статистики оприлюднив відомості про індекс споживчих цін (інфляцію) у лютому. Вона склала 0,9%. При цьому зростання цін на продукти харчування – 0,3%.
Зрозуміло, звичайного споживача і це не може влаштувати: краще, щоб ціни зовсім не підвищувались або знижувались. Але ж в реальному житті, коли дорожчає нафта і газ, б’ють рекорди світові ціни на продовольство, а знецінений долар «тисне» на національні валюти - такого просто не може бути.
В цій ситуації найбільша турбота Уряду – забезпечити зростання реальних доходів населення.
До речі, зростання реальної заробітної плати порівняно з лютим 2010 року у нас становить 11%. Середня заробітна плата в цілому в Україні досягла 2300 гривень на місяць. Напевне, це недостатньо, але наша економіка тільки-но виходить з кризи, а в багатьох галузях кризові явища ще не подолані, отже, будувати захмарні прогнози, займатися самообманом не варто.
Проте, не можна не бачити й ознак одужання внутрішнього ринку. Найбільш яскравий, «індикативний» факт – продаж нових автомобілів.
У лютому було, наприклад, продано вдвічі більше нових автомобілів, ніж у січні. А в 2010 році – втричі більше, ніж у 2009.
Я далекий від того, щоб вважати ці факти свідченням достатнього росту рівня життя. Адже ми проходимо період, коли добробут людей піддається надто серйозним випробуванням. Ми всі отримали нові платіжки за житлово-комунальні послуги. Суми в них, як правило, більші, ніж місяць тому, оскільки подорожчало теплопостачання, енергоносії. Це не може нікого порадувати. Проте, чи є альтернатива такому розвитку подій? Є. І далі заганяти державу в борги, доки вона не стане неплатоспроможним боржником. Такий розвиток подій ми переживали у 2008-2009 роках, коли державний борг зріс втричі, Україна досягла межі банкрутства – а життя все одно не покращувалось ніскільки.
Підвищення плати за житлово-комунальні послуги – безумовно, болюче випробування для більшості наших громадян.
Що робить Уряд, щоб зменшити його негативний вплив?
Ми захистили найбільш вразливі родини. Наголошую, що спекуляції, ніби пенсії не вистачить, щоб заплатити за квартиру, абсолютно безпідставні. Жоден пенсіонер не повинен платити за житлово-комунальні послуги більше 10% сукупного доходу, жодна родина, члени якої працюють - більше 15%. Зате заможні стануть платити без необґрунтованих пільг і не перекладатимуть свій тягар на інших платників податків.
Зараз можна очікувати, що кількість родин, які звернуться по субсидії, збільшиться. Тому вимагаю від Міністерства соціальної політики і праці, щоб спрощена система надання субсидій працювала в автоматичному режимі, так, як ми її налагодили з минулого року.
Вже вкотре мені доводиться наголошувати на тому, що стан розрахунків за спожитий природний газ фактично підриває зусилля Уряду зі стабілізації фінансової ситуації в енергетичному секторі.
При тому, що сплата послуг ЖКГ населенням тримається на рівні 90%, з початку року заборгованість за спожитий природний газ сягнула понад 3 млрд. гривень.
Загальна заборгованість за опалювальний період 2010-2011 років (який, якщо хтось не помітив, уже закінчується) майже досягла 11 млрд. гривень.
Нижче середнього рівня розрахунки за спожитий газ за опалювальний сезон 2010-2011 року у таких областей: Закарпатської (28%), Донецької (37%), Луганської (39%), Кіровоградської (41%).
Найбільший абсолютний обсяг загальної заборгованості мають підприємства таких областей: Дніпропетровської – майже 2 млрд. грн., Донецької – біля 2 млрд. грн., Харківської – 1,5 млрд. грн., Луганської – 704 млн. грн.
Найбільшими боржниками за спожитий природний газ є: КП “Харківські теплові мережі” – 1 млрд. грн., ДП “Криворізька теплоцентраль” – 722 млн. грн., ОКП “Донецьктеплокомуненерго” – 535 млн. грн., “Донецькміськтепломережа” – 485 млн. грн., міські теплові мережі м. Запоріжжя – 419 млн. гривень.
Доручаю Першому віце-прем’єр-міністру Клюєву разом з віце-прем’єр-міністром Тихоновим в п’ятницю подати пропозиції щодо кадрових рішень відносно керівників, які протягом практично півроку як мінімум мирилися з шаленою заборгованістю, і водночас – план-графік погашення заборгованості, який будуть виконувати нові керівники підприємств або регіонів і відомств. Час, відведений на аналіз, опрацювання заходів сплив. Залишився тільки час на наведення порядку в цій сфері, і наводити його повинні ефективні менеджери…
Джерело:http://www.kmu.gov.ua