back

Вступне слово Прем”єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 року

06 січня 2011

Сьогодні ми проводимо перше засідання Уряду в новому, 2011 році.

Без перебільшення, це особливий для України рік.

По-перше, 2011 рік – ювілейний рік. Ми будемо відзначати двадцятиріччя існування нашої держави.

З чим країна прийде до ювілею? Як ми відзначимо його? Це залежить від нас самих, від усього працелюбного народу України. Вкрай важливо правильно сформулювати мету, поставити завдання і точно визначити напрям і етапи руху.

Я бачу, що за умови мобілізації наших зусиль, до серпня Україна остаточно подолає кризу – причому як в економіці, так і у суспільній свідомості. Ми ставимо перед собою масштабні завдання, і якщо цілеспрямовано будемо їх вирішувати, то ювілей відзначимо достойно.

По-друге, за двадцять років держава вперше почала жити за принципово новими правилами організації економічної діяльності, бюджетної і соціальної сфери. З 1 січня набули чинності Податковий кодекс, Бюджетний кодекс, Закон про судоустрій і статус суддів, зміни до законів про державну допомогу сім’ям з дітьми щодо виплати допомоги при народженні дитини, про основи соціальної захищеності інвалідів тощо.

Всього набули чинності 28 законів, з яких 13 – у фінансово-економічній сфері, 4 – у соціальній сфері.

2011 рік відкриває новий розділ життя держави – розділ докорінних перетворень і модернізації.

Ми повинні будувати інвестиційні програми на принципах державно-приватного партнерства. Кожен міністр, кожен керівник відомства і регіону мають разом з керівниками державних підприємств, з підприємцями визначити короткотермінові програми на поточний рік, які, водночас, стануть «містком» до середньотермінових – на 2-3 роки – інвестиційних програм.

Водночас наголошую, що пріоритет ми віддаємо інвестиціям інноваційного характеру. Якщо впритул не зайнятися інноваціями, технологічна відсталість нашої промисловості – це вирок для країни. Візьмемо, наприклад, металургію. Якщо протягом найближчих років не вирішити завдання інноваційної перебудови цієї галузі, то темпи оновлення металургійних виробництв у світі не залишать вітчизняним комбінатам жодного шансу утриматись на ринках. Без модернізації українська металургійна галузь перспективи не має.

Отже, у справі прискорення інвестиційно-інноваційних процесів Уряд готовий надати суттєву допомогу і максимальну підтримку. Тим більше, що ми маємо такий потужний інструмент зацікавлення інвесторів, як Податковий кодекс, в якому передбачені і прискорена амортизація основних засобів виробництва, і звільнення від оподаткування частини прибутку, що спрямовується на модернізацію виробництва, і звільнення від оподаткування пріоритетних для економічного розвитку галузей. Також ми уже суттєво спростили умови для започаткування і ведення бізнесу, скоротили регуляторні процедури.

Уряд разом з НБУ визначить обсяг кредитних коштів, які поточного року можуть бути спрямовані на інвестиційно-інноваційне оновлення вітчизняної економіки. Ці програми можуть бути суттєво підсилені кредитними ресурсами як державних, так і комерційних банків.

Тобто, держава створила умови для прояву ділової ініціативи і продовжуватиме покращувати інвестиційний клімат. Державна підтримка інноваційно-інвестиційного розвитку має бути ще більш значною, масштабною.

Ми розраховуємо на інтенсивне нарощування інвестицій, перш за все, вітчизняного бізнесу. Модернізація країни не можлива, якщо власники наших підприємств не будуть займатися оновленням виробництва, запровадженням передових технологій.

З точки зору розвитку внутрішнього ринку також надзвичайно важливо забезпечити планомірний розвиток інфраструктури. Власне, це супутній модернізації промисловості процес. Розвинена інфраструктура – магніт для інвестицій. Тому інфраструктурні проекти, які ми почали реалізовувати минулого року, повинні отримати логічне продовження і завершення. Причому завдання полягає у тому, щоб розвиток цих проектів у 2011 році відбувався вищими темпами, ніж торік. Поточного року ми повинні в основному завершити всі проекти, які забезпечать проведення Євро-2012. І без зупинки розпочати реалізацію нових проектів, створити серйозний заділ для створення інфраструктурних об”єктів у наступні роки. За лічені роки наші автошляхи, розв”язки, залізниці, вокзали, аеропорти мають набути цілком європейського вигляду і бути, безумовно, європейської якості.

Минулого року нам не вдалося відновити обсяги будівництва. Проте, після майже 60-відсоткового падіння у 2009 році, вдалося переламати негативну тенденцію у будівельному комплексі.

Зараз необхідно прискорити відновлення темпів будівельних робіт. Потрібно не тільки «закрити» питання недобудов і довгобудів, а й закласти надійну основу для будівництва – у першу чергу житла, лікарень, шкіл, дитячих садків, тобто, соціальної інфраструктури, яка забезпечить нормальні умови життя і роботи нашим людям. Будівництво - це ще один визначальний сектор внутрішнього ринку, який разом з інфраструктурою є каталізатором інвестиційних процесів і росту суміжних галузей.

2011 рік переломний і в сенсі соціальних перетворень. Ми повинні знайти стимули для інноваційного перетворення пенсійної системи. Щоб охарактеризувати сьогоднішній вразливий стан пенсійного забезпечення, наведу тільки два факти.

Перше: у 2010 році підтримка з Державного бюджету Пенсійному фонду становила майже 60 мільярдів гривень. А Заробітна плата з нарахуваннями усім бюджетникам – 52 мільярди гривень.

Друге: лише у перші два тижні Нового року для забезпечення безперебійної виплати пенсій з Державного бюджету треба надати Пенсійному фонду біля 9 мільярдів гривень. Це більше всіх надходжень до бюджету у цей період. І головне, що таке надзвичайне навантаження на бюджет не дає нашим пенсіонерам гідного рівня життя.

Отже, створення ефективної системи пенсійного забезпечення – це нагальна проблема нашого суспільства і непересічне завдання для Уряду.

Не можу не зупинитися на питаннях аграрного сектору. З одного боку, - це безумовна перевага України, з іншого боку – найбільш недокапіталізований сектор економіки.

Минулого року зупинилося катастрофічне скорочення виробництва продукції тваринництва. Більше того, вперше за останні роки вдалося забезпечити зростання виробництва тваринницької продукції. Поточного року ми повинні забезпечити прискорений розвиток галузі.

Не за горами весняно-польові роботи, і тому на Міністерство агропромислової політики лежить відповідальність за створення належних умов для проведення сівби, укладення форвардних контрактів та розширення можливостей ринкової реалізації сільськогосподарських продуктів. Зокрема, рік буде позначений будівництвом оптових ринків агропродукції. Вперше ми реально починаємо створювати умови, за яких виробник сільгосппродукції може безпосередньо вийти до покупця і таким чином прибираємо цінові «накрутки» посередників.

Наше головне завдання – з перших днів нового року дати однозначні сигнали щодо розвитку всіх сфер життєдіяльності країни.

Сьогодні підбиті перші підсумки виконання бюджету 2010 року. Попри панічні прогнози наших опонентів, попри екстремальний спад 2009 року, за доходами бюджет минулого року виконаний на 99%. Дефіцит бюджету ми утримали в межах 5%, після шаленого 15%-го дефіциту 2009 року. За рахунок ефективного зовнішнього фінансування нам вдалося на 30 мільярдів гривень скоротити внутрішні запозичення. Це означає, що ми припинили порочну практику вимивання кредитних ресурсів, якими могли б скористатися вітчизняні компанії.

Це дозволило нам стовідсотково профінансувати соціальні зобов”язання держави.

Ми з величезними складностями вибиралися з кризи. Але на відміну від більшості європейських країн, які скоротили соціальні виплати, ми дотрималися соціальних стандартів.

Виплати за соціальними статтями, які захищені, були на 12,5% або на 23 мільярди гривень більше, ніж минулого року. Ми виплатили майже 23 мільярди гривень допомоги сім”ям з дітьми, 1,6 мільярда гривень субвенції за житлово-комунальні послуги малозабезпеченим сім”ям, 2,5 мільярда за чорнобильськими програмами тощо.

Джерело: http://www.kmu.gov.ua