Городнянська РДА
Анонси














Городнянське бюро правової допомоги

Назад

Городнянське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Городня, вул. Чернігівська, 7 , контактний телефон: 2-10-27, 2-10-55 Єдиний всеукраїнський телефонний номер0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

================================================================

Позовна давність : поняття, види , наслідки пропуску

Позовна давність – це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.

Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Проте, особа, яка виконала зобов’язання після закінчення позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, якщо навіть у момент виконання вона не знала про його закінчення.

Відповідно до Цивільного кодексу України виділяють два види строків позовної давності:

- Загальний , який обчислюється в 3 роки

- Спеціальний, яка в свою чергу може бути :

- скорочений, зокрема, до таких вимог встановлюється строк в один рік:

1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності

4. у зв'язку з недоліками проданого товару

5. про розірвання договору дарування

6. у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти

7. про оскарження дій виконавця заповіту

8. про неналежну якість роботи виконаної за договором підряду, однак слід підкреслити щодо будівель і споруд застосовується 3 роки.

9. до вимог, які стосуються з договору найму . До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму;

10. наслідки несплати чека ) - до вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік. У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель вправі пред'явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати, крім оплати суми чека, відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів;

- продовжений: застосовується у випадках, передбачених ЦКУ та іншими нормативно-правовими актами до окремих правовідносин, а також в разі домовленості та передбачення цивільно-правовим договором.

Слід підкреслити, що на певні види відносин строк позовної давності не застосовується. Зокрема:

1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

4) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

5) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Зупинення перебігу позовної давності

Перебіг позовної давності зупиняється :

• якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) ;

• у разі відстрочення виконання зобов'язання ( мораторій ) на підставах , встановлених законом;

• у разі призупинення дії закону чи іншого нормативно-правового акта , який регулює відповідні відносини ;

• якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях , що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення вищевказаних обставин , перебіг позовної давності зупиняється на весь час їх існування .

З дня припинення обставин , що стали підставою для зупинення перебігу позовної давності , перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу , що минув до його зупинки.

Переривання перебігу позовної давності

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого зобов'язання . Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників , а також якщо предметом позову є лише частина вимоги , правом на яке володіє позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час , що минув до переривання перебігу позовної давності , до нового строку не зараховується.

Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давністю Якщо суд залишив без розгляду позов , пред'явлений у кримінальному провадженні , час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судового рішення , яким позов було залишено без розгляду , не зараховується до позовної давності . Якщо частина строку, менше, ніж шість місяців , вона подовжується до шести місяців.

Наслідки спливу позовної давності

ст. 267 ЦК визначає, що виконання зобов'язання після спливу позовної давності не є підставою для повернення виконаного, незалежно від того, знала чи не знала особа-виконавець зобов'язання про сплив строку позовної давності. Цією ж статтею встановлений обов'язок суду прийняти позовну заяву про захист цивільного права або інтересу, незалежно від спливу позовної давності.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК, суд зобов'язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. За своїм процесуальним змістом заява про застосування позовної давності є клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності і остання повинна містити посилання на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності з відповідними календарними розрахунками, а також докази та вимоги сторони щодо відновлення пропущених строків. Необхідно нагадати, що за правилами господарського судочинства така заява (клопотання) має подаватися до суду у письмовому вигляді. Доцільним, але не обов'язковим, видається подання такої заяви у письмовому вигляді і у межах цивільного судочинства.

ч. 4 ст. 267 ЦК покладає на сторону у справі обов'язок подавати заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності як підставу для відмови у позові. Зазначена заява повинна містити виклад обставин, у відповідності до яких строк позовної давності сплив (закінчився), календарний розрахунок відповідних строків, наявні докази та вимоги щодо застосування судом наслідків спливу позовної давності у вигляді відмови у позові. У випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов'язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.

ч. 5 ст. 267 ЦК припускає можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Назад



07 Вересня 2017 14:22
31 Серпня 2017 16:43
04 Серпня 2017 09:38
15 Березня 2017 11:38

Інформацію про події в районі отримую з: